відлюдник
відлю́дник
-а, ч.
1》 Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей.
2》 церк. Чернець, який зрікся всяких стосунків із людьми; анахорет, самітник.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивідлю́дник
-а, ч.
1》 Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей.
2》 церк. Чернець, який зрікся всяких стосунків із людьми; анахорет, самітник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови