відмовчування

відмо́вчування

-я, с.

Стан за знач. відмовчуватися.

Значення в інших словниках

1. відмовчування — відмо́вчування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. відмовчування — ВІДМО́ВЧУВАННЯ, я, с. Стан за знач. відмо́вчуватися. Кілька разів Віктор Васильович намагався зламати коло: підходив до Юлія, до Боброва, до Євгена, але щоразу натикався на майже відверту неприязнь і глухе відмовчування (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. відмовчування — ВІДМО́ВЧУВАННЯ, я, с. Стан за знач. відмо́вчуватися. Відмовчування на сигнали преси — це форма затиску критики (Рад. Укр., 15.III 1961, 1).  Словник української мови в 11 томах