відмовчування
ВІДМО́ВЧУВАННЯ, я, с.
Стан за знач. відмо́вчуватися.
Кілька разів Віктор Васильович намагався зламати коло: підходив до Юлія, до Боброва, до Євгена, але щоразу натикався на майже відверту неприязнь і глухе відмовчування (Ю. Мушкетик);
Відмовчування на сигнали преси – це форма затиску критики (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)