відмітати
відміта́ти
-аю, -аєш, недок., відмести, -ету, -етеш; мин. ч. відмів, -мела, -мело; мн. відмели; док., перех.
1》 Мести що-небудь від чогось.
2》 перен. Відкидати.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивідміта́ти
-аю, -аєш, недок., відмести, -ету, -етеш; мин. ч. відмів, -мела, -мело; мн. відмели; док., перех.
1》 Мести що-небудь від чогось.
2》 перен. Відкидати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови