відмітати
Відмітати, -таю, -єш
сов. в. відмести, -ту, -теш, гл.
1) Отметать, отмести.
2) Отбрасывать, отбросить. Що відмітаємо в час літній ногами, тоє з охотою б взімі і руками. Ном. № 559.
Словник української мови ГрінченкаВідмітати, -таю, -єш
сов. в. відмести, -ту, -теш, гл.
1) Отметать, отмести.
2) Отбрасывать, отбросить. Що відмітаємо в час літній ногами, тоє з охотою б взімі і руками. Ном. № 559.
Словник української мови Грінченка