відпиратися
відпира́тися
I -аюся, -аєшся, недок., відпертися, відіпруся, відіпрешся, док.
1》 розм., рідко. Те саме, що відмикатися 1).
2》 розм. Відмагатися, відмовлятися визнати свою вину тощо, не зізнаватися в чомусь.
3》 діал. Відбиватися, оборонятися.
II -ається, недок., відіпратися, відпереться; мин. ч. відіправся, -пралася, -пралося; док.
Ставати чистим унаслідок прання.
|| Зникати після прання (про бруд, плями тощо).
Великий тлумачний словник сучасної української мови