відсутній
відсу́тній
-я, -є.
1》 Який не перебуває в даному місці в певний час; прот. присутній.
|| у знач. ім. відсутній, -нього, ч. Той, хто не перебуває де-небудь у певний час.
2》 Якого немає, який не існує.
Бути відсутнім — а) не перебувати в тому чи іншому місці в даний час; б) не бути, не існувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови