відтикати
I відт`икатидив. відтикати I.
II відтик`ати-аю, -аєш, недок., відтикати, -ичу, -ичеш і відіткнути, -ну, -неш, док., перех.
Опускати вниз що-небудь підіткнуте (одяг, фіранку тощо).
III відт`икатидив. відтикати III.
IV відтик`ати-аю, -аєш, недок., відіткнути і діал. відіткати, -кну, -кнеш, док., перех.
Відкривати що-небудь заткнуте; розкорковувати; прот. затикати.
|| Витягати з чого-небудь корок, затичку.
V відтик`ати-аю, -аєш, недок., відтикати, -ичу, -ичеш, док., перех., заст.
Помічати копи, кіпці тощо, втикаючи в них палки, гілки і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови