1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відтикати

I відт`икатидив. відтикати I.

II відтик`ати-аю, -аєш, недок., відтикати, -ичу, -ичеш і відіткнути, -ну, -неш, док., перех.

Опускати вниз що-небудь підіткнуте (одяг, фіранку тощо).

III відт`икатидив. відтикати III.

IV відтик`ати-аю, -аєш, недок., відіткнути і діал. відіткати, -кну, -кнеш, док., перех.

Відкривати що-небудь заткнуте; розкорковувати; прот. затикати.

|| Витягати з чого-небудь корок, затичку.

V відтик`ати-аю, -аєш, недок., відтикати, -ичу, -ичеш, док., перех., заст.

Помічати копи, кіпці тощо, втикаючи в них палки, гілки і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтикати — відти́кати 1 дієслово доконаного виду опустити вниз відти́кати 2 дієслово доконаного виду помітити відтика́ти 1 дієслово недоконаного виду опустити вниз відтика́ти 2 дієслово недоконаного виду розкорковувати відтика́ти 3 дієслово недоконаного виду помічати чимось рідко Орфографічний словник української мови
  2. відтикати — (пляшку) відкорковувати, розкорковувати, відкривати. Словник синонімів Караванського
  3. відтикати — ВІДТИ́КАТИ¹ див. відтика́ти¹. ВІДТИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВІДТИ́КАТИ, и́чу, и́чеш, ВІДІТКНУ́ТИ, ну́, віді́ткне́ш, док., що. Опускати вниз що-небудь підіткнуте (одяг, фіранку і т. ін.). Відтич спідницю, бо ходиш підтикана, як чапля (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  4. відтикати — Відтика́ти, -ка́ю, -ка́єш; відіткну́ти, -діткну́, -ді́ткнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відтикати — ВІДТИ́КАТИ¹ див. відтика́ти¹. ВІДТИ́КАТИ² див. відтика́ти³. ВІДТИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВІДТИ́КАТИ, и́чу, и́чеш і ВІДІТКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Опускати вниз що-небудь підіткнуте (одяг, фіранку тощо). Словник української мови в 11 томах