Великий тлумачний словник сучасної мови

відхід

відхі́д

оду, ч.

1》 Рух від якогось пункту; відбуття, відправлення.

|| Вихід кого-небудь з певного приміщення тощо.

2》 військ. Відступ із певних позицій.

3》 перен. Залишення якого-небудь заняття, відмова від попередньої діяльності, справи.

|| Відмова від попередніх поглядів; розрив із чим-небудь.

4》 перев. мн.

|| Структурний елемент матеріального та (або) енергетичного балансу технологічного процесу.

|| Будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються в процесі діяльності людини та не мають подальшого використання.

|| Залишки сировини, матеріалів, які утворюються в процесі виготовлення продукції та можуть бути використані для іншого виробництва.

Відходи виробництва — залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які утворилися в процесі виготовлення продукції або виконання робіт.

Відходи споживання — вироби та матеріали, що втратили свої споживчі властивості внаслідок фізичного або морального зношення.

Небезпечні відходи — фізичні, хімічні чи біологічні відходи, характеристики яких створюють або можуть створити значну небезпеку для природного довкілля та здоров'я людини.

Поворотні відходи — відходи, які частково або повністю втратили якості початкового матеріалу, але можуть бути вдруге використані як сировина.

Радіоактивні відходи — залишки відпрацьованого ядерного палива, радіоактивні рештки сировини, компонентів, що утворилися внаслідок технологічних процесів у цивільній або військовій промисловості, радіоактивне випромінювання яких перевищує межі, встановлені чинними нормами, за умови, що використання цих об'єктів та субстанцій не передбачається.

5》 Втрати під час вирощування тварин.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. відхід — відхі́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. відхід — [в'ідх’ід] -ходу, м. (на) -ход'і, мн. -ходие, -ход'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. відхід — ВІДХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Відправлення від якогось пункту; відбуття, вирушення. Онисько перед одходом [у москалі] .. сказав Йосипові, що він не зоставе [зоставить] так його сім'ї (Панас Мирний); До відходу поїзда залишилось сорок хвилин (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. відхід — ВІ́ДСТУП (рух назад з певного місця під натиском супротивника, ворога), ВІДХІ́Д, РЕТИРА́ДА заст., РЕТИРА́Д заст., ВІДВОРО́Т (ВІДВОРІ́Т) діал. Атака!.. Відступ... Знов атака!.. Нам смерть гриміла у лице (В.  Словник синонімів української мови
  5. відхід — Відхі́д, -хо́ду, -хо́дові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відхід — ВІДХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Рух від якогось пункту; відбуття, відправлення. Онисько перед одходом [у москалі].. сказав Йосипові, що він не зоставе [залишить] так його сім’ї (Мирний, IV, 1955, 53); До відходу, поїзда залишилось сорок хвилин (Донч.  Словник української мови в 11 томах
  7. відхід — Відхід, -ходу м. 1) Отходъ, выходъ. Марусенька у батенька на одході, посіяла червоний мак на вгороді. Мил. 144. Дружки прощаються — цілуються з молодою та, збіраючись виходить з хати, на одхід їй співають. Грин. ІІІ. 490. 2) Расходъ; убыль.  Словник української мови Грінченка