відхід
відхі́д
-ходу, ч.
1》 Рух від якогось пункту; відбуття, відправлення.
|| Вихід кого-небудь з певного приміщення тощо.
2》 військ. Відступ із певних позицій.
3》 перен. Залишення якого-небудь заняття, відмова від попередньої діяльності, справи.
|| Відмова від попередніх поглядів; розрив із чим-небудь.
4》 перев. мн.
|| Структурний елемент матеріального та (або) енергетичного балансу технологічного процесу.
|| Будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються в процесі діяльності людини та не мають подальшого використання.
|| Залишки сировини, матеріалів, які утворюються в процесі виготовлення продукції та можуть бути використані для іншого виробництва.
Відходи виробництва — залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які утворилися в процесі виготовлення продукції або виконання робіт.
Відходи споживання — вироби та матеріали, що втратили свої споживчі властивості внаслідок фізичного або морального зношення.
Небезпечні відходи — фізичні, хімічні чи біологічні відходи, характеристики яких створюють або можуть створити значну небезпеку для природного довкілля та здоров'я людини.
Поворотні відходи — відходи, які частково або повністю втратили якості початкового матеріалу, але можуть бути вдруге використані як сировина.
Радіоактивні відходи — залишки відпрацьованого ядерного палива, радіоактивні рештки сировини, компонентів, що утворилися внаслідок технологічних процесів у цивільній або військовій промисловості, радіоактивне випромінювання яких перевищує межі, встановлені чинними нормами, за умови, що використання цих об'єктів та субстанцій не передбачається.
5》 Втрати під час вирощування тварин.
Значення в інших словниках
- відхід — відхі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відхід — [в'ідх’ід] -ходу, м. (на) -ход'і, мн. -ходие, -ход'іў Орфоепічний словник української мови
- відхід — ВІДХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Відправлення від якогось пункту; відбуття, вирушення. Онисько перед одходом [у москалі] .. сказав Йосипові, що він не зоставе [зоставить] так його сім'ї (Панас Мирний); До відходу поїзда залишилось сорок хвилин (О. Словник української мови у 20 томах
- відхід — ВІ́ДСТУП (рух назад з певного місця під натиском супротивника, ворога), ВІДХІ́Д, РЕТИРА́ДА заст., РЕТИРА́Д заст., ВІДВОРО́Т (ВІДВОРІ́Т) діал. Атака!.. Відступ... Знов атака!.. Нам смерть гриміла у лице (В. Словник синонімів української мови
- відхід — Відхі́д, -хо́ду, -хо́дові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відхід — ВІДХІ́Д, хо́ду, ч. 1. Рух від якогось пункту; відбуття, відправлення. Онисько перед одходом [у москалі].. сказав Йосипові, що він не зоставе [залишить] так його сім’ї (Мирний, IV, 1955, 53); До відходу, поїзда залишилось сорок хвилин (Донч. Словник української мови в 11 томах
- відхід — Відхід, -ходу м. 1) Отходъ, выходъ. Марусенька у батенька на одході, посіяла червоний мак на вгороді. Мил. 144. Дружки прощаються — цілуються з молодою та, збіраючись виходить з хати, на одхід їй співають. Грин. ІІІ. 490. 2) Расходъ; убыль. Словник української мови Грінченка