відхід

ВІДХІ́Д, хо́ду, ч.

1. Відправлення від якогось пункту; відбуття, вирушення.

Онисько перед одходом [у москалі] .. сказав Йосипові, що він не зоставе [зоставить] так його сім'ї (Панас Мирний);

До відходу поїзда залишилось сорок хвилин (О. Донченко);

// Вихід кого-небудь з певного приміщення або звідкись.

По відході Підпари хазяйка мліла, наче вмирала (М. Коцюбинський);

Дівчина здвигнула плечима й збиралась до відходу (О. Кобилянська);

// перен. Умирання, смерть.

Загибель будь-якої людини .. – це трагедія і неперебутня втрата не лише для рідних і близьких – з відходом людини космос втрачає цілий неповторний світ (Б. Олійник).

2. військ. Відступ із певних позицій.

Відхід ешелону прикривав бронепоїзд (С. Скляренко);

Заслон морської піхоти, яка прикривала наш відхід, уже рвонувся в атаку (В. Кучер).

3. перен. Припинення якого-небудь заняття, відмова від попередньої діяльності, справи.

Відхід від мистецтва;

// Відмова від попередніх поглядів; розрив з чим-небудь.

Це страхітливо. Відхід від об'єктивної істини (Ю. Щербак);

На початку 1920 р. УСДП розпочала відхід від українського національного табору (з наук. літ.);

Відхід од ідеологічних схем і дедалі помітніше прагнення шукати адекватну літературі наукову мову помічаємо в літературознавчому критичному просторі (з наук. літ.).

4. Втрати поголів'я при вирощуванні тварин.

Відхід молодняка до тримісячного віку не перевищував чотирьох відсотків (з наук. літ.).

(1) На відхо́ді:

а) перед тим, як іти; відходячи.

Довго слухав і Бертольдо, Далі мовив на відході (Леся Українка);

б) перед кінцем.

Зима була на відході (Г. Епік);

в) перед смертю, у передсмертному стані; умираючи.

– Де ти, Данко, сиротино? – стогне брат твій на відході (П. Грабовський).