відхід
ВІДХІ́Д, хо́ду, ч.
1. Відправлення від якогось пункту; відбуття, вирушення.
Онисько перед одходом [у москалі] .. сказав Йосипові, що він не зоставе [зоставить] так його сім'ї (Панас Мирний);
До відходу поїзда залишилось сорок хвилин (О. Донченко);
// Вихід кого-небудь з певного приміщення або звідкись.
По відході Підпари хазяйка мліла, наче вмирала (М. Коцюбинський);
Дівчина здвигнула плечима й збиралась до відходу (О. Кобилянська);
// перен. Умирання, смерть.
Загибель будь-якої людини .. – це трагедія і неперебутня втрата не лише для рідних і близьких – з відходом людини космос втрачає цілий неповторний світ (Б. Олійник).
2. військ. Відступ із певних позицій.
Відхід ешелону прикривав бронепоїзд (С. Скляренко);
Заслон морської піхоти, яка прикривала наш відхід, уже рвонувся в атаку (В. Кучер).
3. перен. Припинення якого-небудь заняття, відмова від попередньої діяльності, справи.
Відхід від мистецтва;
// Відмова від попередніх поглядів; розрив з чим-небудь.
Це страхітливо. Відхід від об'єктивної істини (Ю. Щербак);
На початку 1920 р. УСДП розпочала відхід від українського національного табору (з наук. літ.);
Відхід од ідеологічних схем і дедалі помітніше прагнення шукати адекватну літературі наукову мову помічаємо в літературознавчому критичному просторі (з наук. літ.).
4. Втрати поголів'я при вирощуванні тварин.
Відхід молодняка до тримісячного віку не перевищував чотирьох відсотків (з наук. літ.).
(1) На відхо́ді:
а) перед тим, як іти; відходячи.
Довго слухав і Бертольдо, Далі мовив на відході (Леся Українка);
б) перед кінцем.
Зима була на відході (Г. Епік);
в) перед смертю, у передсмертному стані; умираючи.
– Де ти, Данко, сиротино? – стогне брат твій на відході (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)