Значення в інших словниках
-
відьмин —
ві́дьмин прикметник
Орфографічний словник української мови
-
відьмин —
ВІ́ДЬМИН, а, е. Належний відьмі. У правиці [Омелько] тримав мушкет, лівицею не в намітку відьмину вчепився, а затис ремінь вуздечки (Ю. Логвин); У відьминій чаші-ковчезі спалахнуло синє полум'я, і з нього вискочила метка чорна вивірка (В. Шкляр).
Словник української мови у 20 томах
-
відьмин —
ВІ́ДЬМИН, а, е, заст. Належний відьмі. Усі люди любили її старшенького, тільки один Корнюша Безбородько в’ївся в нього, неначе відьмине помело в живе дерево (Стельмах, Хліб.., 1959, 528).
Словник української мови в 11 томах
-
відьмин —
Відьмин, -на, -не Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. відьмине зілля. раст. Cirsium arvense Scop = осот. ЗЮЗО. І. 118.
Словник української мови Грінченка