відірваний
віді́рваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відірвати.
|| відірвано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовивіді́рваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до відірвати.
|| відірвано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови