Великий тлумачний словник сучасної мови

вінувати

вінува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех., заст.

Давати віно, посаг.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вінувати — вінува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. вінувати — ВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, заст. Давати віно, посаг. Журилася мати, чим зятя вінувати (Сл. Гр.).  Словник української мови у 20 томах
  3. вінувати — ВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., заст. Давати віно, посаг. Журилася мати, чим зятя вінувати (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. вінувати — Вінувати, -ную, -єш гл. Надѣлять приданымъ, давать приданое. Журилася мати чим зятя вінувати. Гол. IV. 338.  Словник української мови Грінченка