вінувати
ВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., заст. Давати віно, посаг.
Журилася мати, чим зятя вінувати (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)ВІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., заст. Давати віно, посаг.
Журилася мати, чим зятя вінувати (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)