Значення в інших словниках
-
гарцювання —
гарцюва́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
гарцювання —
ГАРЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гарцюва́ти. Ні паради й гарцювання улюблених княжих гусарів – ніщо не веселило його ясновельможної княжої милості (Я. Качура); – Що дiється? П'ять хвилин тому я бачив на толоцi ескадрон озброєних до зубiв бандитiв.
Словник української мови у 20 томах
-
гарцювання —
ГАРЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гарцюва́ти. Ні паради й гарцювання улюблених княжих гусарів — ніщо не веселило його ясновельможної княжої милості (Кач., II, 1958, 407).
Словник української мови в 11 томах
-
гарцювання —
Гарцюва́ння, -ня с. 1) Скачка на лошадяхъ, рыстаніе, гарцованіе. 2) Бѣганье, скачки, шалости. 3) Пляска усердная.
Словник української мови Грінченка