гарцювання

Гарцюва́ння, -ня

с.

1) Скачка на лошадяхъ, рыстаніе, гарцованіе.

2) Бѣганье, скачки, шалости.

3) Пляска усердная.

Значення в інших словниках

1. гарцювання — гарцюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гарцювання — -я, с. Дія за знач. гарцювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гарцювання — ГАРЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гарцюва́ти. Ні паради й гарцювання улюблених княжих гусарів – ніщо не веселило його ясновельможної княжої милості (Я. Качура); – Що дiється? П'ять хвилин тому я бачив на толоцi ескадрон озброєних до зубiв бандитiв.  Словник української мови у 20 томах
4. гарцювання — ГАРЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гарцюва́ти. Ні паради й гарцювання улюблених княжих гусарів — ніщо не веселило його ясновельможної княжої милості (Кач., II, 1958, 407).  Словник української мови в 11 томах