гарцювання
ГАРЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гарцюва́ти.
Ні паради й гарцювання улюблених княжих гусарів — ніщо не веселило його ясновельможної княжої милості (Кач., II, 1958, 407).
Словник української мови (СУМ-11)ГАРЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гарцюва́ти.
Ні паради й гарцювання улюблених княжих гусарів — ніщо не веселило його ясновельможної княжої милості (Кач., II, 1958, 407).
Словник української мови (СУМ-11)