гвоздити
гвозди́ти
гвожджу, гвоздиш, недок., розм., рідко.
1》 перех. і без додатка. Бити настирливо, з силою.
2》 неперех., перен. Говорити впевнено, переконливо.
|| Говорити, вникаючи в суть справи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови