Значення в інших словниках
-
гвоздити —
гвозди́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
гвоздити —
гвожджу, гвоздиш, недок., розм., рідко. 1》 перех. і без додатка. Бити настирливо, з силою. 2》 неперех., перен. Говорити впевнено, переконливо. || Говорити, вникаючи в суть справи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гвоздити —
ГВОЗДИ́ТИ, гвожджу́, гвозди́ш, недок., розм., рідко. 1. кого, що і без прям. дод. Бити настирливо, з силою. – Обороняти свої гармати в рукопашному бою, гвоздить прямою наводкою танки й піхоту – для важкої артилерії вже не новина (В. Кучер).
Словник української мови у 20 томах
-
гвоздити —
див. бити
Словник синонімів Вусика
-
гвоздити —
ВИМОВЛЯ́ТИ (передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином), ВИГОЛО́ШУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, КАРБУВА́ТИ, ЧЕКА́НИТИ розм. рідко (виразно, роздільно); ГВОЗДИ́ТИ розм. рідко (впевнено, переконливо). — Док.
Словник синонімів української мови
-
гвоздити —
ГВОЗДИ́ТИ, гвожджу́, гвозди́ш, недок., розм., рідко. 1. перех. і без додатка. Бити настирливо, а силою. — Обороняти свої гармати в рукопашному бою, гвоздить прямою наводкою танки й піхоту — для важкої артилерії вже не новина (Кучер, Чорноморці, 1956...
Словник української мови в 11 томах
-
гвоздити —
Гвоздити, -джу, -диш гл. Прибивать гвоздями. Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить. Ном. № 508.
Словник української мови Грінченка