гвоздити

див. колошматити

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гвоздити — гвозди́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. гвоздити — гвожджу, гвоздиш, недок., розм., рідко. 1》 перех. і без додатка. Бити настирливо, з силою. 2》 неперех., перен. Говорити впевнено, переконливо. || Говорити, вникаючи в суть справи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гвоздити — ГВОЗДИ́ТИ, гвожджу́, гвозди́ш, недок., розм., рідко. 1. кого, що і без прям. дод. Бити настирливо, з силою. – Обороняти свої гармати в рукопашному бою, гвоздить прямою наводкою танки й піхоту – для важкої артилерії вже не новина (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  4. гвоздити — див. бити Словник синонімів Вусика
  5. гвоздити — ВИМОВЛЯ́ТИ (передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином), ВИГОЛО́ШУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, КАРБУВА́ТИ, ЧЕКА́НИТИ розм. рідко (виразно, роздільно); ГВОЗДИ́ТИ розм. рідко (впевнено, переконливо). — Док. Словник синонімів української мови
  6. гвоздити — ГВОЗДИ́ТИ, гвожджу́, гвозди́ш, недок., розм., рідко. 1. перех. і без додатка. Бити настирливо, а силою. — Обороняти свої гармати в рукопашному бою, гвоздить прямою наводкою танки й піхоту — для важкої артилерії вже не новина (Кучер, Чорноморці, 1956... Словник української мови в 11 томах
  7. гвоздити — Гвоздити, -джу, -диш гл. Прибивать гвоздями. Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить. Ном. № 508. Словник української мови Грінченка