Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
гептан —
гепта́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
гептан —
ГЕПТА́Н, у, ч., хім. Органічна сполука, безбарвний газ із специфічним запахом; із повітрям утворює вибухову суміш. Змішуючи ізооктан із гептаном, добувають рідини з певним октановим числом (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
гептан —
гепта́н (від грец. επτά – сім) органічна сполука, безбарвна рухлива рідина з слабким запахом. Застосовують як еталон для визначення октанового числа (показника стійкості моторних палив проти детонації).
Словник іншомовних слів Мельничука