Великий тлумачний словник сучасної мови

гикавка

ги́кавка

ікавка, -и, ж.

Мимовільні вдихувальні рухи, що викликаються судомним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх супроводять.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гикавка — ги́кавка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гикавка — ГИ́КАВКА, І́КАВКА, и, ж. Мимовільні вдихальні рухи, викликані судорожним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх супроводять. Гикавка стискала їх [хлопців] горла (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. гикавка — ГИКА́ННЯ (ІКА́ННЯ) (уривчасті звуки, викликані мимовільними скороченнями діафрагми), ГИ́КАВКА (І́КАВКА), ЩИ́КАВКА діал. Не міг (Краньцовський) докінчити своєї мови, така сильна гикавка його напала (Лесь Мартович); Знов голос, страшніший від першого.  Словник синонімів української мови
  4. гикавка — Ги́кавка і і́кавка, -ки, -ці і́кавка і ги́кавка, -вки, -вці; -вки, -вок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гикавка — ГИ́КАВКА, І́КАВКА, и, ж. Мимовільні вдихувальні рухи, що викликаються судорожним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх супроводять. Гикавка стискала їх [хлопців] горла (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  6. гикавка — Гикавка, -ки ж. Икотка. Мил. М. 9. Грин. ІІ. 41.  Словник української мови Грінченка