гикавка —
ги́кавка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гикавка —
ікавка, -и, ж. Мимовільні вдихувальні рухи, що викликаються судомним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх супроводять.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гикавка —
ГИ́КАВКА, І́КАВКА, и, ж. Мимовільні вдихальні рухи, викликані судорожним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх супроводять. Гикавка стискала їх [хлопців] горла (І.
Словник української мови у 20 томах
гикавка —
ГИКА́ННЯ (ІКА́ННЯ) (уривчасті звуки, викликані мимовільними скороченнями діафрагми), ГИ́КАВКА (І́КАВКА), ЩИ́КАВКА діал. Не міг (Краньцовський) докінчити своєї мови, така сильна гикавка його напала (Лесь Мартович); Знов голос, страшніший від першого.
Словник синонімів української мови
гикавка —
ГИ́КАВКА, І́КАВКА, и, ж. Мимовільні вдихувальні рухи, що викликаються судорожним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх супроводять. Гикавка стискала їх [хлопців] горла (Фр.
Словник української мови в 11 томах
гикавка —
Гикавка, -ки ж. Икотка. Мил. М. 9. Грин. ІІ. 41.
Словник української мови Грінченка