гикавка
ГИ́КАВКА, І́КАВКА, и, ж. Мимовільні вдихувальні рухи, що викликаються судорожним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх супроводять.
Гикавка стискала їх [хлопців] горла (Фр., VI, 1951, 173);
З переляку вона захворіла на гикавку і жодного слова вимовити не могла (Ле, Наливайко, 1957, 232).
Словник української мови (СУМ-11)