гикання
ГИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ги́кати.
За викрадачем услід з диким гиканням, свистом помчала, стріляючи в небо, погоня (Гончар, Таврія.., 1957, 649).
ГИКА́ННЯ, ІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гика́ти, іка́ти.
Словник української мови (СУМ-11)