гикати

ГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати різкі уривчасті звуки.

А Грицько гика та тпрука на все поле… (Мирний, II, 1954, 56).

ГИКА́ТИ і ІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Мимовільно видавати горлом короткі уривчасті звуки, що викликаються судорожним скороченням діафрагми.

Почався бій. Спочатку гарматний, від якого слабші на нерви гикати почали (Ле, Мої листи, 1945, 89);

Дехто по перепитій ночі спльовував вбік і гикав (Ірчан, II, 1958, 32);

[Ага:] В купе проти мене сидів якийсь неприємний тип, весь час дивився на мене й ікав (Корн., II, 1955, 245).

Значення в інших словниках

1. гикати — ги́кати дієслово недоконаного виду розм. гика́ти дієслово недоконаного виду ікати  Орфографічний словник української мови
2. гикати — I гик`атиі ікати, -аю, -аєш, недок. Мимовільно видавати горлом короткі уривчасті звуки, що викликаються судорожним скороченням діафрагми. II г`икати-аю, -аєш, недок., розм. Видавати різкі уривчасті звуки; кричати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гикати — ГИКА́ТИ, ІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Мимовільно видавати горлом короткі уривчасті звуки, що викликаються судорожним скороченням діафрагми. Почався бій.  Словник української мови у 20 томах
4. гикати — див. кричати  Словник синонімів Вусика
5. гикати — ГИКА́ТИ (ІКА́ТИ) (видавати уривчасті звуки внаслідок мимовільних скорочень діафрагми), ЩИ́КАТИ діал.; КЕ́ВКАТИ розм. (видавати звуки, схожі на гикавку). — Док.: гикну́ти (ікну́ти), ке́вкнути. Вульф раптом зблід і почав нервово гикати (В.  Словник синонімів української мови
6. гикати — Ги́кати і і́кати, -каю, -каєш і́кати і ги́кати, -каю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. гикати — Гикати, -каю, -єш гл. Икать.  Словник української мови Грінченка