Великий тлумачний словник сучасної мови

глота

глота́

-и, ж., діал.

Скупчення народу; натовп.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. глота — Глота́: Гло́та: — натовп [9;13;14;51;52;I,VI] — натовп, тіснота, давка [25] — натовп, тіснява [16] — натовп; шеренга, тіснота, давка [3] — юрба, натовп [18;6;15;II] — юрба, натовп, тіснота [III,IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. глота — ГЛОТА́, и́, ж., діал. Скупчення людей; натовп. І ріпник почав протискатися .. та й швидко загубився у глоті (І. Франко); Глота людей збільшалася [збільшувалася] з кожною хвилею (С. Ковалів); Доки ще мав трохи сили, доти кождий пхався.  Словник української мови у 20 томах
  3. глота — глота́ тіснота, натовп (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. глота — див. багато; ватага  Словник синонімів Вусика
  5. глота — ГЛОТА́, и́, ж., діал. Скупчення народу; натовп. І ріпник почав протискатися.. та й швидко загубився у глоті (Фр., І, 1955, 181); Глота людей збільшалася [збільшувалася] з кожною хвилею (Ков., Тв., 1958, 44).  Словник української мови в 11 томах
  6. глота — Глота, -ти ж. = гліт. Вх. Зн. 21. Подольск. г.  Словник української мови Грінченка