глота —
-и, ж., діал. Скупчення народу; натовп.
Великий тлумачний словник сучасної мови
глота —
ГЛОТА́, и́, ж., діал. Скупчення людей; натовп. І ріпник почав протискатися .. та й швидко загубився у глоті (І. Франко); Глота людей збільшалася [збільшувалася] з кожною хвилею (С. Ковалів); Доки ще мав трохи сили, доти кождий пхався.
Словник української мови у 20 томах
глота —
див. багато; ватага
Словник синонімів Вусика
глота —
ГЛОТА́, и́, ж., діал. Скупчення народу; натовп. І ріпник почав протискатися.. та й швидко загубився у глоті (Фр., І, 1955, 181); Глота людей збільшалася [збільшувалася] з кожною хвилею (Ков., Тв., 1958, 44).
Словник української мови в 11 томах
глота —
Глота, -ти ж. = гліт. Вх. Зн. 21. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка