Значення в інших словниках
-
глушко —
ГЛУШКО́, а́, ч., зневажл. Те саме, що глушма́н. Чернички .. говорили йому всякі страшні слова, гадаючи, що глушко нічого з того не чує (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).
Словник української мови у 20 томах
-
Глушко —
Глушко́ прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
-
глушко —
див. глухий
Словник синонімів Вусика
-
глушко —
ГЛУХИ́Й ім. (людина, яка не чує або погано чує), ГЛУХА́Р розм., ГЛУХА́НЬ розм., ГЛУШКО́ зневажл., ГЛУШМА́Н зневажл., ГЛУХА́ ТЕТЕ́РЯ зневажл. Глухий не дочує, то вигадає (прислів'я); (Федорович:) Що?.. Як ти сказав, Васильовичу? (Васильович:) Глухар! (І.
Словник синонімів української мови
-
глушко —
ГЛУШКО́, а́, ч., зневажл. Те саме, що глушма́н.
Словник української мови в 11 томах
-
глушко —
Глушко, -ка м. Глухой человѣкъ. Аф. 361.
Словник української мови Грінченка