гноїти

гної́ти

гною, гноїш, недок., перех.

1》 Викликати або допускати гниття; сприяти гниттю.

2》 перен. Тримати довго в тяжких, згубних умовах (про людину).

|| Погано впливати; розкладати.

Значення в інших словниках

1. гноїти — гної́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гноїти — ГНОЇ́ТИ, гною́, гної́ш, недок. 1. що. Викликати або допускати гниття; сприяти гниттю. Зима .. чавкала відлигами і гноїла солдатські онучі (О. Слісаренко); Панство, втікаючи в Бар, палило хліб, гноїло його в льохах і ямах (В. Чемерис). 2. кого, що, перен.  Словник української мови у 20 томах
3. гноїти — див. ятрити  Словник синонімів Вусика
4. гноїти — Гної́ти, гною́, гної́ш; не гній, не гні́йте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гноїти — ГНОЇ́ТИ, гною́, гної́ш, недок., перех. 1. Викликати або допускати гниття; сприяти гниттю. Куркулі гноїли хліб у ямах, саботували державні заходи Радянської влади (Цюпа, Україна.., 1960, 63). 2. перен. Тримати довго в тяжких, згубних умовах (про людину).  Словник української мови в 11 томах
6. гноїти — Гноїти, гною, -їш гл. 1) Гноить. Діди строють, а баби гноють. Ном. № 10111. 2) Унаваживать, удобрять. Угор.  Словник української мови Грінченка