годинка

годи́нка

I -и, ж.

Пестл. до година I 1), 4).

II -и, ж.

Пестл. до година II.

Значення в інших словниках

1. годинка — годи́нка 1 іменник жіночого роду проміжок часу годи́нка 2 іменник жіночого роду гарна погода  Орфографічний словник української мови
2. годинка — ГОДИ́НКА¹, и, ж. Пестл. до годи́на¹ 1, 4. Автобус відходив о шостій вечора, і в Андрія лишалося ще годинки дві вільного часу (Ю. Бедзик); Ми з Катрею дуже ту Марусю любили, і було так: аби нам годинка вільна, – біжимо-летимо до неї (Марко Вовчок)...  Словник української мови у 20 томах
3. годинка — див. час  Словник синонімів Вусика
4. годинка — Годи́нка, -нки, -нці; -ди́нки, -ди́нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. годинка — ГОДИ́НКА¹, и, ж. Пестл. до годи́на¹ 1, 4. Автобус відходив о шостій вечора, і в Андрія лишалося ще годинки дві вільного часу (Ю. Бедзик, Полки… 1959, 35); Через невелику годинку вікно на улицю розчинилося, і Василь, як груша, вилетів..  Словник української мови в 11 томах
6. годинка — Годинка, -ки ж. 1) ум. отъ година. 2) Часы. Угор. У Лемковъ годинки — карманные часы. Вх. Лем. 404.  Словник української мови Грінченка