Значення в інших словниках
-
годинка —
годи́нка 1 іменник жіночого роду проміжок часу годи́нка 2 іменник жіночого роду гарна погода
Орфографічний словник української мови
-
годинка —
I -и, ж. Пестл. до година I 1), 4). II -и, ж. Пестл. до година II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
годинка —
ГОДИ́НКА¹, и, ж. Пестл. до годи́на¹ 1, 4. Автобус відходив о шостій вечора, і в Андрія лишалося ще годинки дві вільного часу (Ю. Бедзик); Ми з Катрею дуже ту Марусю любили, і було так: аби нам годинка вільна, – біжимо-летимо до неї (Марко Вовчок)...
Словник української мови у 20 томах
-
годинка —
Годи́нка, -нки, -нці; -ди́нки, -ди́нок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
годинка —
ГОДИ́НКА¹, и, ж. Пестл. до годи́на¹ 1, 4. Автобус відходив о шостій вечора, і в Андрія лишалося ще годинки дві вільного часу (Ю. Бедзик, Полки… 1959, 35); Через невелику годинку вікно на улицю розчинилося, і Василь, як груша, вилетів..
Словник української мови в 11 томах
-
годинка —
Годинка, -ки ж. 1) ум. отъ година. 2) Часы. Угор. У Лемковъ годинки — карманные часы. Вх. Лем. 404.
Словник української мови Грінченка