годинка
ГОДИ́НКА¹, и, ж. Пестл. до годи́на¹ 1, 4.
Автобус відходив о шостій вечора, і в Андрія лишалося ще годинки дві вільного часу (Ю. Бедзик, Полки… 1959, 35);
Через невелику годинку вікно на улицю розчинилося, і Василь, як груша, вилетів.. на улицю (Мирний, IV, 1955, 114).
ГОДИ́НКА², и, ж. Пестл. до година²
— Піду, піду, мамо, а ви.. білизну доперіть сьогодні. Здається, й годинка буде, просохне (Ле, Право.., 1957, 17).
Словник української мови (СУМ-11)