Великий тлумачний словник сучасної мови

голенький

голе́нький

-а, -е.

Зменш.-пестл. до голий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. голенький — голе́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. голенький — ГОЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до го́лий 1, 3. Діточки твої, як сиріточки: і голенькі, і босі, і голодні (Г. Квітка-Основ'яненко); У руках Володимира опинилося зовсім голеньке маля (І. Білик); Тут маленькі, голенькі дубки, Наче діти, схилялися вниз (П. Воронько).  Словник української мови у 20 томах
  3. голенький — ГОЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до го́лий. Діточки твої, як сиріточки: і голенькі, і босі, і голодні (Кв.-Осн., II, 1956, 111); Тут маленькі, голенькі дубки, Наче діти, схилялися вниз (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 139).  Словник української мови в 11 томах
  4. голенький — Голий, -а, -е 1) О человѣкѣ: обнаженный, нагой, голый. Не боїться мокрий дощу, а голий розбою. Гол. І. 49. Хоч голий та в поясі. Ном. 11190. голий як бубон, як турецький святий. Совершенно голъ какъ въ прямомъ значеніи, такъ и въ значеніи 3-емъ. Ном.  Словник української мови Грінченка