голенький
ГОЛЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до го́лий.
Діточки твої, як сиріточки: і голенькі, і босі, і голодні (Кв.-Осн., II, 1956, 111);
Тут маленькі, голенькі дубки, Наче діти, схилялися вниз (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 139).
Словник української мови (СУМ-11)