голодуючий
голоду́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до голодувати.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. голодуючий, -чого, ч. Той, хто голодує (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мовиголоду́ючий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до голодувати.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. голодуючий, -чого, ч. Той, хто голодує (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови