гонобити
гоно́бити
-блю, -биш; мн. гоноблять; недок., перех. і без додатка, заст.
Плекати, викохувати.
|| з інфін. Намагатися, бажати зробити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мовигоно́бити
-блю, -биш; мн. гоноблять; недок., перех. і без додатка, заст.
Плекати, викохувати.
|| з інфін. Намагатися, бажати зробити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови