гончар

гонча́р

-я, ч.

Майстер, який виготовляє посуд та інші вироби з глини.

Значення в інших словниках

1. гончар — ГОНЧА́Р, а́, ч. Майстер, який виготовляє посуд та інші вироби з глини. [Тетяна:] Всі люди на однім базарі купують миски і в одних гончарів, то і миски однакові (І. Котляревський); Щоправда, гончар випалив і новий товар – біленькі ізолятори для стовпів (Ю.  Словник української мови у 20 томах
2. Гончар — Гонча́р прізвище  Орфографічний словник української мови
3. гончар — ГОНЧА́Р (майстер, який виготовляє посуд та інші вироби з глини), СКУДЕ́ЛЬНИК заст. По мосту повільно сунули плетені з лози величезні кучі, повні горшків: то їхали в Зіньків на базар опішнянські гончарі (Григорій Тютюнник)...  Словник синонімів української мови
4. гончар — ГОНЧА́Р, я́, ч. Майстер, який виготовляє посуд та інші вироби з глини. [Тетяна:] Всі люди на однім базарі купують миски і в одних гончарів, то і миски однакові (Котл., II, 1953, 68); Щоправда, гончар випалив і новий товар — біленькі ізолятори для стовпів (Ю. Янов., І, 1958, 575).  Словник української мови в 11 томах