горбатий
горба́тий
-а, -е.
1》 Який має горб, горби; вкритий горбами (у 1 знач.).
|| У вигляді горбика, з горбиком; вигнутий горбом.
2》 З горбом (про людину).
|| у знач. ім. горбатий, -того, ч.; горбата, -тої, ж. Той, хто має горб (про людину).
Великий тлумачний словник сучасної української мови