горбатити

горба́тити

-ачу, -атиш, недок., перех. рідко.

Те саме, що горбити.

Значення в інших словниках

1. горбатити — горба́тити дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. горбатити — ГОРБА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, недок., кого, що, рідко. Те саме, що го́рбити. Алієв горбатить гострі кістляві плечі (О. Донченко); Щось притискає Назара до землі, горбатить, робить маленькою комахою, скромним гвинтиком (С. Процюк); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. горбатити — ГОРБА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, недок., перех., рідко. Те саме, що го́рбити. Алієв горбатить гострі кістляві плечі (Донч., II, 1956, 197).  Словник української мови в 11 томах