Значення в інших словниках
-
горлянка —
горля́нка іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
горлянка —
ГОРЛЯ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що го́рло 1. Щось клекотіло йому в грудях, булькало в горлянці (З. Тулуб); Наливайко помітив рухливий гострий кадик на худій горлянці коваля (Іван Ле); Дві колісниці ..
Словник української мови у 20 томах
-
горлянка —
див. горло
Словник синонімів Вусика
-
горлянка —
вчепи́тися в горля́нку кому, грубо. Вступити з ким-небудь у гостру полеміку, сварку, непримиренний конфлікт, настирливо домагаючись чогось.
Фразеологічний словник української мови
-
горлянка —
ГО́РЛО (передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів), ГОРЛЯ́НКА розм., ГОРТА́НКА діал. Сухий кусок горло дере (прислів'я); — Хіба ж полізе шматок у горлянку? (А.
Словник синонімів української мови
-
горлянка —
Горля́нка, -нки, -нці; -ля́нки, -нок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
горлянка —
ГОРЛЯ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що го́рло 1. Наливайко помітив рухливий гострий кадик на худій горлянці коваля (Ле, Наливайко, 1957, 112); Щось клекотіло йому в грудях, булькало в горлянці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 338); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
-
горлянка —
Горлянка, -ки ж. 1) Горло. Стор. І. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169.
Словник української мови Грінченка