горілиць

горіли́ць

присл.

Обличчям догори; прот. ниць.

Значення в інших словниках

1. горілиць — горіли́ць прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. горілиць — ГОРІЛИЦЬ – ДОЛІЛИЦЬ Горілиць, присл. Обличчям догори, вгору; навзнак. Семен лежав горілиць, звертаючись із своїм питанням до неба (М.Коцюбинський); Він розлігся горілиць на колодках, заклав руки за голову і мріє (П.  Літературне слововживання
3. горілиць — пр., навзнак, навзнаки, догоричерева, голічерева, горічерева.  Словник синонімів Караванського
4. горілиць — [гор'ілиц'] присл.  Орфоепічний словник української мови
5. горілиць — Горінець, гориніж, горізнач, горічерево, див. навзніч  Словник чужослів Павло Штепа
6. горілиць — ГОРІЛИ́ЦЬ, присл. Обличчям догори; протилежне ниць. Семен лежав горілиць, звертаючись із своїми питаннями до неба (М. Коцюбинський); Я з силою штовхнув його ногою – і він розкинувся горілиць (М.  Словник української мови у 20 томах
7. горілиць — НА́ВЗНАК (обличчям догори, на спині), ГОРІ́ЛИ́ЦЬ, НАВЗНАКИ́ рідше, ДОГОРИЧЕ́РЕВА розм., ГОЛІЧЕ́РЕВА розм., ГОРІЧЕ́РЕВА розм. рідко. Анатолій скинув черевики,.. ліг навзнак (Ю.  Словник синонімів української мови
8. горілиць — Горі́лиць, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. горілиць — ГОРІЛИ́ЦЬ, присл. Обличчям догори; протилежне ниць. Семен лежав горілиць, звертаючись із своїми питаннями до неба (Коцюб., І, 1955, 98); Він розлігся горілиць на колодках, заклав руки за голову і мріє (Кол., На фронті.., 1959, 86).  Словник української мови в 11 томах
10. горілиць — Горілиць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Лежить горілиць. Камен. у. Чуб. І. 204.  Словник української мови Грінченка