Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
давучий —
ДАВУ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що давки́й. Непомітно виходили за хату. Короткі шепти, обійма [обійми] моцні, давучі поцілунки (Г. Хоткевич); З найтемнішої гущавини бору чується давучий крик (П. Воронько).
Словник української мови у 20 томах
давучий —
Давучий, -а, -е (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад. Конст. у.
Словник української мови Грінченка