датив

дати́в

-а, ч.

Давальний відмінок.

Значення в інших словниках

1. датив — (грам.) давальний відмінок  Словник чужослів Павло Штепа
2. датив — ДАТИ́В, а, ч., лінгв. Давальний відмінок. Синтаксичні одиниці із суб'єктом, позначеним дативом, корелюють з односкладними безособовими структурами (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. датив — дати́в [лат. (casus) dativus] давальний відмінок.  Словник іншомовних слів Мельничука