Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
двобійник —
двобі́йник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
двобійник —
ДВОБІ́ЙНИК, а, ч. Учасник двобою (у 1 знач.). Уклонившись двобійникам, Філіпп, не мовлячи й слова, простяг владиці.. рембрандтівський образок (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 255); Плащі двобійники зняли І пістолети підняли (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 154).
Словник української мови в 11 томах