Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
дворняга —
дворня́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
дворняга —
ДВОРНЯ́ГА, и, ч. і ж., розм. Непородний дворовий собака. В цих клітках сиділи собаки, переважно звичайні кудлаті дворняги (Собко, Стадіон, 1954, 76); Чорний бровастий дворняга, скаженіючи, рветься на цепу (Цюпа, Назустріч ., 1958, 218).
Словник української мови в 11 томах
дворняга —
Дворняга, -ги ж. Дворовая собака.
Словник української мови Грінченка