двієчниця

дві́єчниця

-і, розм.

Жін. до двієчник.

Значення в інших словниках

1. двієчниця — дві́єчниця іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. двієчниця — ДВІ́ЄЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до дві́єчник. Мій свекор одразу впізнав свою “улюблену” двієчницю, хоч вона була і не в шкільній формі (із журн.).  Словник української мови у 20 томах